ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ДО ДНЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ

"ГОЛОДОМОР. ГЕНОЦИД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ"

Голодомо́р 1932—1933 років — акт геноциду українського народу, організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932—1933 роках шляхом створення штучного масового голоду. Голодомор відбувався через колективізацію в Україні й на Кубані у великих масштабах: від десятки загиблих в 1932-му, до мільйонів в 1933-му роках. Голодомор тривав в контексті Голоду в СРСР (1932—1933).

В 1932—1933 роках в Україні й на Кубані, на відміну від інших регіонів СРСР, де від голоду також загинуло чимало людей, голод був актом геноциду, оскільки він був навмисне спрямований проти української нації як такої. У 2010 році апеляційний суд міста Києва постановив, що Голодомор викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу й Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.

Консенсус науковців щодо кількості жертв змінюється з отриманням нових документів та їх аналізом. За оцінками демографів, загальна кількість жертв Голодомору становить від 2,6 до 3,9 млн, або від 3,5 до 5 млн осіб в Українській РСР. У 2013 році Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України провів міжнародну наукову конференцію на тему Голодомору і Голодів в УРСР, де були опубліковано оцінки демографічних втрат внаслідок голоду 1932—1933 років: «надмірна кількість смертей» населення України становила 3 млн 917,8 тис. осіб, Росії — 3 млн 264,6 тис., Казахстану — 1 млн 258,2 тис. осіб, сумарно по всій території СРСР — 8 млн 731,9 тис. осіб. Відносні втрати від голоду 1932—1933 років були найвищими в Казахстані — 22,42%, в Україні — 12,92%, в Росії — 3,17%, в середньому по СРСР — 5,42%. Всесвітній конгрес дослідників Голодомору-геноциду українців 7.11.2023 підвів підсумки дослідженням кількості знищення українців під час Голодомору 1932—1933 років — 10,5 мільйонів.

Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж Голодомору 1932—33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі Української СРР, відмовлялася приймати допомогу для голодуючих з-за кордону. Попри те, що дії представників сталінської влади, які спричинили смерть людей голодом, кваліфікувалися згідно з нормами тогочасного радянського кримінального законодавства як вбивство, причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися та ніхто з можновладців, причетних до злочину, не поніс покарання при тому, що навіть найвище керівництво СРСР знало про факти загибелі людей від голоду.

Упродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, а й взагалі заборонялося про нього будь-де згадувати